Позаурочна робота

Україна

Дніпропетровська область, Новомосковська районна рада

Миролюбівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

51232, с-ще Миролюбівка, вулиця Шкільна, 6, телефон 805693-53347

e-mail:  miroljubka87@ukr.net , сайт: widvijen.klasna.com

Доповідь  на тему:

«Учнівське самоврядування як спосіб організації життя школярів. Позаурочна діяльність учнів»

 Вчитель: Верас Т.В.

                                                         2018-2019 н. р.

         Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам нового ХХІ століття.

Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання спрямованні на активну участь у громадському житті, молоді, яка, має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших. Цілком очевидно, що навички управління суспільством стануть надбанням людини тоді, коли участь в учнівському самоврядуванні сприятиме набуттю вихованцем необхідних знань, умінь і досвіду соціальної дії.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Найвідчутніші результати у формуванні соціально компетентної молоді дає широка варіативність учнівського самоврядування.

Школа – це модель майбутнього суспільства. Основи громадського становлення та демократії закладаються з дитячих років, і самоврядування допомагають учням організувати власне життя своїх товаришів. Учні потребують практичних навичок управлінської діяльності, і саме вчителі їх забезпечують. Головною умовою розвитку самоврядування стає наявність педагогів, які хочуть і вміють співпрацювати з учнями.

Саме від вчителя залежить, чи зможе він довіряти учням самостійно вирішувати більшість питань їхнього колективного життя, чи зуміє переконати їх у тому, що, крім них, ці обов’язки ніхто не зможе виконати. Тільки тоді самоврядування стане потребою колективу. Учнівському самоврядуванню притаманна раціональна внутрішня організаційність, що виявляється у загальній захопленості справою, нових ініціативних, високому рівні відповідальності за спільну справу.

         Розвиток здібностей учнів для створення самоврядування в класному колективі є однією з основних умов формування особистості. Цей процес безперервний, тривалий та індивідуальний. На відміну від здібностей спеціальних, які створюють можливість для успішного певного виду діяльності, самоврядування – здатність універсальна, властива в тій чи іншій мірі кожній людині. Спеціальні здібності виявляються не в самих знаннях, вміннях і навичках, а в тому, наскільки швидко і легко людина освоює конкретну діяльність. Від здібностей до самоврядування залежить якість діяльності, її успішність і рівень досягнень.

         Роль будь-якого класного керівника полягає в тому, щоб допомогти учню безперервно і цілеспрямовано розвивати та удосконалювати здатність управляти своєю індивідуальною діяльністю, що припускає:

ü здатність ставити індивідуальні цілі і працювати над ними в плані конкретності і досяжності;

ü здатність бачити головне і логічно вибудовувати задачі з урахуванням їх взаємодії і супідрядності;

ü здатність працювати з інформацією, необхідною для досягнення цілей;

ü здатність логічно будувати діяльність і розподіляти події і дії в часі;

ü здатність прогнозувати характер протікання процесу, припускати можливі проблеми і труднощі, знаходити шляхи їх вирішення і усунення;

ü здатність аналізувати та оцінювати результати своєї діяльності.

          Проте, виходячи з того, що навчання – це передача індивідуального досвіду, необхідно, щоб класний керівник, який передає досвід, сам володів самоуправлінськими здібностями; умів ефективно організовувати зворотні зв’язки; враховував вікові та індивідуальні особливості кожного учня. Кожний віковий період особливий для формування визначних якостей особистості і засвоєння необхідної інформації, необхідної для розвитку здібностей до самоврядування індивідуальною діяльністю.

         Середній шкільний вік найсприятливіший для розвитку творчого потенціалу. Соціальні потреби переважають над пізнавальними, тому цей вік особливий для формування «персонального лідерства», тобто здібності до самопізнання і самовизначення.

         Щоб не упустити можливості даного періоду, учням необхідно пропонувати вирішувати проблемні задачі, порівнювати, бачити головне, знаходити схожі і відмінні риси, причинно-наслідкові залежності предметів та явищ, але ці розумові дії є не що інше, як елементи системного аналізу.

         У середній школі, де дитина досягає підліткового віку і намагається зайняти певну соціальну нішу серед однокласників, з’являється необхідність орієнтуватися на організацію групової діяльності. Група-співтовариство – необхідна умова для одночасно і соціалізації і індивідуалізації учня. Умови групової роботи дозволяють більш адекватно оцінювати і аналізувати результати своєї розумової і практичної діяльності. Група також створює більш комфортні психологічні умови: допомагає підвищенню самооцінки, розширює особистий досвід, дозволяє поповнити свій інтелектуальний багаж шляхом обміну інформацією з обговорюваного питання в умовах рівноправного діалогу. І, звичайно, для роботи в групі що вчиться необхідно мати здібності до управління індивідуальною і груповою діяльністю.  Відбувається розділення відповідальності з лідером (класним керівником). Група створює модель керівництва, засновану на співпраці і партнерстві, де цілі, плани, форми і зміст роботи визначаються спільними зусиллями класного керівника і учнів.

Організація самоврядування учнів 8 класу була довготривалою та поетапною. Перший етап припав на 5-й клас. У першу чергу, учням була повідомлена інформація про значення самоврядування для учнів середньої школи. На цьому етапі учні почали вести «Літопис класного життя». Спочатку функція учнів була виконавча. Моя ж позиція як класного керівника була,
як наставника. Проводили анкетування з метою виявлення схильностей та інтересів до чого небудь. Виявивши інтереси, діти отримували завдання, доручення. На початковому етапі для того, щоб залучити їх до самоврядування я сама призначала відповідальних, придивлялася, хто на що здатний.

         Другий етап тривав два роки — 6-й і 7-й класи. На початку 6-го класу був сформований постійний актив класу на рік демократичним шляхом — шляхом виборів. Був  розроблений статут класу, визначенні обов’язки. Але нажаль бажання в учнів виконувати обов’язки не було. Потрібно було зацікавити учнів, шукати щось нове.

         Застарілі, нецікаві доручення замінили  сучасні, нестандартні цікав і за формою, які відповідали інтересам учням. Учні самі собі обрали доручення адже важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове – тільки так розвиваються творчі здібності. Відтоді девізом нашого самоврядування є  -  «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо».

Протягом минулого року  було виявлено, що  у класі є творчі особистості з різними нахилами: Ксензова Дар’я має здібності до організації та проведення масових заходів, Дерило Денис та Кравченко Антон до комп’ютерної техніки, Кузьмич Вікторія має хист до  фотографування, Нестьоркін Максим з великим бажанням займається спортом, Панисько Євгенія має хореографічні та акторські здібності, Ямнюк Аліна проявляє інтерес до журналістики, Олексенко Вікторіє надає поради однокласницям щодо одягу та стилю, Самолисова Вікторія дуже чуйна дівчинка, яка в класі намагається розвивати волонтерський рух, а також  має здібності до співу до хореографії та малювання. Нажаль поки що не розкрилася  Нечипоренко Ксенія, дівчинка полюбляє малювати, але малювання дається нелегко.

Тому всі ці вподобання  учнів вдало було реалізовано в нових дорученнях.

Для більш цікавого класного життя було запропоновано перейменувати клас в «державу». На зборах активу було ухвалено рішення:

·         форма самоврядування — Держава цікавих справ;

·         голова держави — президент (староста);

·         міністри держави (міністр освіти; міністр охорони й порядку; міністр культури та дозвілля; міністр інформації; міністр спорту; міністр милосердя).

 Відтоді в класі з’явилися такі доручення:

Президент класу – Дерило Денис

Віце-президент класу  та еколог – Нечипоренко Ксенія

Сценарист, режисер – постановник  - Ксензова Дар’я

Служба технічного обслуговування – Кравченко Антон

Фотокореспондент  - Кузьмич Вікторія

Фізорг  – Нестьоркін Макси

 «Прес-центр» і редколегія – Олексенко Вікторія

Хореограф – Панисько Євгенія

Волонтер  та хореограф – Самолисова Вікторія

Журналіст – Ямнюк  Аліна

  Президент класу –  уповноважений у питаннях організації самоврядування в класі і, водночас, є помічником класного керівника. Обирається та переобирається загальними зборами класу. Кандидатура старости погоджується з класним керівником. Строк повноважень старости визначається загальними зборами класу. У своїй діяльності староста прагне до збереження та розвитку кращих традицій школи та класу.

 Президент  класу зобов`язаний :

- знати (або своєчасно дізнаватися ) розклад занять класу, зміни у розкладі та повідомляти про них однокласників;

- доповідати заступнику директора або черговому адміністратору, якщо урок не розпочався протягом 5 хвилин за розкладом;

- володіти інформацією про присутність учнів на уроках;

- організовувати чергування по класу, складати графік чергування, призначати чергових на пости, інструктувати чергових про їх обов`язки;

- турбуватися про готовність учнів до уроку та про стан кабінету після проведення уроку;

- виконувати рішення класного колективу (якщо вони прийняті більшістю);

- організовувати виконання цих рішень;

- виховувати інтереси однокласників при прийнятті рішення, радитися з ними;

- координувати взаємодію учнів класу із самоврядуванням класу, школи;

- інформувати колектив класу про рішення органів учнівського самоврядування школи, які стосуються класу, школи;

- інформувати колектив класу про рішення органів учнівського самоврядування школи, які стосуються класу, школи;

- за допомогою класного керівника та в разі його відсутності організовувати роботу в класі.

- оформлювати та вести відповідну документацію;

- звітуватися наприкінці тижня на лінійці про пророблену роботу.

Як помічник класного керівника президент класу виконує його доручення щодо інформування однокласників про розпорядження класного керівника та щодо організації учнів класу на участь у класних та шкільних заходах. Доручення класного керівника с може виконувати особисто або опосередковано, тобто передоручаючи їх відповідальному і більш компетентному ( в даному дорученні) однокласникові. Класний керівник надає  допомогу порадами та підтримує його своїм авторитетом. Президент класу  входить до складу старостату школи, користується правами та виконує обов`язки члена старостату.

 За виконання своїх обов`язків староста відповідає перед :

- загальними зборами класу;

- класним керівником;

- директором школи та його заступником.

Про стан справ у класі та про свою роботу  періодично звітує перед колективом класу та перед Головою учкому, учнівським комітетом. За сумлінне виконання своїх обов`язків  нагороджуються та відзначаються

Президент класу має право:

- скликати та проводити загальні збори в класі,

- збирати учнівський актив класу для обговорення проблем та конкретних питань, що стосуються життя та діяльності класного колективу та його участі в шкільних справах;

- давати доручення постійні та тимчасові будь-якому учневі класу, вимагати виконання цих доручень;

- вимагати від учнів свого класу звітів про виконання доручень , які дав учневі колектив або особисто староста;

- оперативно приймати рішення з санітарно-господарських та організаційних питань життєдіяльності класу;

- за необхідності брати на себе відповідальність та здійснювати оперативне керівництво заходами класу, а також координувати дії учнів у шкільних справах;

- встановлювати обсяги роботи чергових по класу; контролювати роботу чергових по класу;

- з`ясовувати причини відсутності учнів на заняттях;

- представляти клас на загальношкільній учнівській конференції та на засіданнях старостату школи;

- брати участь у засіданнях учнівського комітету для відстоювання інтересів класу.

Віце-президент:  

-  виконує всі обо’язки старости за його відсутності;

- стежить за станом підручників, проводить рейд “Збережемо книгу”,    керує акції “Допоможемо бібліотеці”, відповідає за здачу підручників до бібліотеки;

- веде щоденник відвідування учнями учбових занять, кожного дня;

- складає графік чергування учнів по класу, стежить за його виконанням;

- контролює стан чергування учнів по школі

- слідкує за станом меблі в навчальному кабінеті, в слід необхідності організує дрібний ремонт;

- слідкує за поведінкою учнів на уроках, на перерві, під час громадсько-масових     походів;

- веде роботу по роз’ясненню вимог до зовнішнього вигляду учнів школи, готує необхідну інформацію про культуру та естетику одягу;

Сценарист, режисер – постановник:

-         організовує змістовне дозвілля школярів;

-         складає сценаріїв;

-         залучає учнів класу до підготовки та проведення  творчих справ , свят, фестивалів, конкурсних розважальних програм.

Служба технічного забезпечення:

-         налаштовує проектор;

-         підключаю комп’ютер та колонки для використання на уроці або для репетиції заходу;

-         поновлює програми для комп’ютера;

-         ремонтує оргтехніку за потребою.

Фоторедактор:

-         готує  фотосюжети  про  клас  до  свят  і позакласних заходів у школі. (Фотосюжети й відеосюжети можна вико-ристовувати під час підготовки святкування днів народження, гуморин, зустрічей із батьками, оглядів знань, екскурсій і поїздок. Репортерська служба займається оформленням альбомів, фільмів про клас, наприклад, «Один день із життя класу», «Останній день у школі в ролі учня».)

Фізорг:

-          відповідає за рухову активність класу, виконання зарядки;

-          аналізує відвідування ними уроків фізичної культури;

-         займається підготовкою команди класу для участі у фізкультурних змаганнях;

-         повідомляє про спортивні досягнення учнів класу;

-          бере участь у розробці сценаріїв і підготовці спортивних свят, змагань у класі та школі;

-          проводить фізкультхвилинки у класі.

 Волонтер:

-         займається суспільно корисною справою;

-          здійснює добрі вчинки і допомагаючи нужденним людям;

-         організовує доброчинні акції, залучає учнів класу. 

Журналіст:

-          займається збором, створенням, редагуванням, підготовкою та оформленням інформації та шкільний сайт про заходи, які відбулися в класі;

-          допомагає класному керівникові організовувати інтелектуальну роботу в класі, добирати матеріал  для  усних  журналів,  вікторин,  інтелектуальних  марафонів.

Сенс учнівського самоврядування в нашому класі полягає не в управлінні одних дітей іншими, а в навчанні всіх дітей основ демократичних відносин у суспільстві, в навчанні їх володіти собою, своїм життям у колективі

Діяльність учнівського самоврядування скеровується на підвищення якості навчання, зміцнення свідомої дисципліни, реалізацію вимог режиму школи, організацію позакласної виховної роботи, на розвиток ініціативи та творчої самодіяльності, реалізацію їхніх прав та обов’язків.

         Цінність організації учнівського самоврядування в класі полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав і обов’язків.

В основі класного самоврядування:

ü демократизація та гуманізація виховного процесу;

ü зв'язок виховання з реальним життям;

ü виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності;

ü єдність вимог і повага до особистості;

ü послідовність, систематичність і єдність виховних впливів;

ü відповідність віковим та індивідуальним особливостям учня;

ü свідомість, самодіяльність та активність учнів.

         Учнівське самоврядування – не засіб звільнення класного керівника від педагогічних обов’язків і завантаження ними учнів. Це спроба розширити

діапазон діяльності класного керівника і учнів класу – членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку й ініціативи, засіб навчитися жити і працювати за законами демократичного суспільства.

         Виходячи з теоретичних знань та життєвого досвіду, я прийшла до висновку, що тоталітарні методи виховання не дають позитивних результатів. Лише партнерське спілкування з учнями, розвиток активної творчості кожного, усвідомлення значущості, віри в свої сили допоможуть створенню учнівського колективу з єдиними цілями, бажаннями і в майбутньому сприятимуть творчо підходити учням до вирішення будь-яких проблем. Можна виділити такі етапи розвитку творчої особистості:

ü гуманістичні парадигми, в основі яких базуються захист гідності особистості, визначення її прав на свободу, щастя, розвиток і прояв свого хисту, створення для цього відповідних сприятливих умов життя, праці, навчання;

ü особистісно-орієнтований підхід у вихованні полягає у виборі методів впливу на окремого учня з урахуванням його індивідуальних особливостей, характеру, темпераменту, нахилів і інтересів;

ü диференційний підхід передбачає урахування рівня розвитку розумових, творчих здібностей учня.

Наприкінці 7-го класу досягнуті такі результати класного самоврядування:

·         добре поставлені трудові справи (прибирання території, прикрашання класу, благоустрій та генеральне прибирання в класі);

·         організація дозвілля (проведення, вечорів, поїздок, екскурсій, конкурсів та інших заходів);

·         проведення спортивних заходів;

·         проведення тематичних класних годин.

ВИСНОВКИ

Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота в нашій школі  спланована так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями демократичного діалогу між поколіннями.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до організаційної роботи, підготовки різноманітних заходів у школі, ефективної комунікації з усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи.

Без учнівського самоврядування процес гармонійного становлення та розвитку особистості неможливий, тому учнівське самоврядування в нашій школі активно розвивається і задовольняє потреби сучасного учнівського колективу.